______________________________________________________________________________________________________________________________

Кушнірова Т.В., Шмельов Ю.В. – м. Київ

З прийняттям Конституції Україна проголосила себе правовою державою та визначила пріоритетні напрямки розвитку, орієнтовані на ідеали гуманізму. Історія свідчить, що формування правової держави неможливе без високого рівня правосвідомості всіх її громадян. Адже саме низький рівень правосвідомості призводить до порушення правових норм, веде до свідомих або неусвідомлених протиправних вчинків. В умовах трансформації соціальних норм спостерігається той факт, що деякі громадяни поважаючи законодавство вцілому, нігілістично ставляться до деяких законів, виконуючи їхні вимоги лише із почуття страху перед можливим покаранням. Необхідно зазначити, що у подібних випадках негативне відношення до тих чи інших норм права не є обов’язковим джерелом мотивів, що побуджують до їхнього порушення. Як правило такі установки можуть проявлятися у формі негативних суджень та висловлювань про правові вимоги. Їх соціальна небезпека значно менша, але вплив на формування свідомості громадян досить суттєвий. Суспільно небезпечну форму представляють випадки, коли негативне ставлення до норм права виступає джерелом, що побуджують окремих громадян до скоєння правопорушень або злочинів.
Для формування соціальної правосвідомості повинен бути застосований комплекс юридичних, психолого-педагогічних, соціальних заходів, які мають проводитися під патронатом держави і реалізовуватися через різні канали інформаційного впливу. Зокрема, одним з ефективних шляхів такого впливі може бути правове виховання. Завданням держави є створення відповідних інституцій, на котрі був би покладений обов’язок проводити правовиховну роботу серед населення.
Окрема увага повинна приділятися вихованню правосвідомості у громадян, які вже порушили норми закону, несуть кримінальну, соціальну і моральну відповідальність за свої вчинки, знаходячись в ізоляції від суспільства. Ставлення до них з боку інших є далеко неоднозначним, але необхідно пам’ятати, що суспільство не може бути ідеальним, його складають різні люди, і ті, що колись переступили межу закону знову повернуться в соціальне оточення. Процес взаємодії особи з суспільством обов’язково має двохсторонній зв’язок, в якому зацікавлені обидві сторони, полем і чинником формування відношень між якими є повага і дотримання норм і законів, що регулюють соціальну взаємодію. Адже правове виховання, в такому разі, слугує цілям профілактики, сприяє попередженню нових правопорушень зі сторони засуджених. Поряд з тим, воно спрямоване на виправлення і перевиховання осіб, що скоїли злочини і мають викривлену уяву про норми права.
Правове виховання засуджених може розвиватися в кількох напрямках: підняття загального рівня знань засуджених про право; формування переконання в соціальній необхідності і корисності правових норм; перетворення знань та переконань у життєву потребу, у звичку діяти у відповідності з нормами права. Якщо буде досягнена ця мета, можливо говорити про ефективність психолого-педагогічного впливу на засуджених результатом якого буде підвищення рівня правосвідомості, зміна оціночного ставлення особи до права і практики його застосування, правових вимог і ціннісних орієнтацій які виступають регуляторами поведінки. Адже правове виховання засуджених у місцях позбавлення волі є складовою частиною усієї системи формування правової свідомості особистості. В силу цього йому притаманні загальні риси і завдання, які властиві правовому вихованню громадян вцілому. Але це не виключає наявності специфічних особливостей правового виховання в середовищі засуджених. Ці особливості визначаються не тільки специфікою об’єкта виховного впливу правосвідомістю засуджених, але й низкою інших об’єктивних та суб’єктивних умов і обставин, притаманних для правовиховного процесу у ВТУ. Найважливішими з них є:
– регламентація правовиховного процесу нормами права;
–здійснення процесу правового виховання засуджених в умовах відбування покарання у вигляді позбавлення волі, у відповідній кари і застосування до засуджених мір виправно-трудового впливу;
-обмеження часу правового виховання засуджених строком відбування покарання;
-педагогічно несприятливе середовище і психолого-педагогічні особливості особистості засуджених.
Правове виховання засуджених повинно проводитись диференційовано, з урахуванням виду ВТУ та встановленого режиму. В реалізації цієї вимоги знаходить свій вираз один з принципів виправно-трудового права і діяльності ВТУ – принцип диференціації покарання та застосування мір виправно-трудового впливу. Цей принцип передбачає не тільки класифікацію засуджених і розподіл їх по ВТУ, але й здійснення диференційованого карально-виховного впливу, розрахованого на певну категорію засуджених. Дотримання цього принципу є важливою умовою підвищення правового виховання.
При організації правового виховання засуджених необхідно враховувати їх соціально-педагогічну та кримінально-правову характеристики, а саме, показники рівня соціально-моральної занедбаності особистості і суспільної небезпеки скоєного злочину.
У колоніях посиленого режиму відбувають покарання засуджені за скоєння тяжких, небезпечних для суспільства злочинів. Характерною особливістю, що визначає зміст правового виховання у ВТУ посиленого режиму є концентрація засуджених молодіжного віку, близько 60%.(за даними 1999р.)
Кримінально-правова характеристика засуджених, які відбувають покарання у колоніях посиленого режиму, відрізняється від аналогічної характеристики інших категорій засуджених. Злочинам, які вони скоїли, властиві тяжкість і значна суспільна небезпечність, що визначає тривалі строки покарання. Як правило середній строк покарання у ВТК посиленого режиму є найвищим серед усіх видів ВТК.
Типологічна однорідність скоєних злочинів, молодіжний вік, тривалі строки покарання, незначна зміна кількості засуджених – все це в деякій мірі полегшує вибір форм і методів педагогічного впливу в процесі правового виховання.
Особливості правового виховання засуджених у ВТК посиленого режиму визначають найбільш доцільні його форми, тематику лекцій, бесід та інших масових заходів, методику їх проведення. Великої шкоди правовому вихованню засуджених завдає нескоординованість виховних форм, засобів і методів роботи з формування правосвідомості засуджених, відсутність єдиних вимог адміністрації ВТК.
Характер злочинів, що скоїли засуджені свідчить про, у значній карі, деформовану правосвідомість. Але серед них твердо поширена думка про завищені строки покарання, про невинність. Тому правове виховання повинно передбачати вивчення норм права (виправно-трудового, кримінального, цивільного) відбуватися, поряд з формуванням моральної свідомості у взаємозв’язку з виконанням засудженими режиму відбування, розпорядку дня, з вихованням дисциплінованості.
У правовому вихованні засуджених, необхідно звертати увагу не тільки на конституційне право на працю, освіту, але і на обов’язок працювати. Правовому вихованні доцільно використовувати цикл лекцій на правову тематику, вечори запитань та відповідей, проведення відкритих судових засідань з питань змінення умов відбування покарання, що неохідно проводити з урахуванням особистості засудженного.
Як показуютьнаші спостереження, серед заходів, що проводяться адміністрацією у ВТК посиленого режиму, демонстрація кінофільмів на правову тематику користується у засуджених великою популярністю. Близько 55, 5% засуджених вважають, що саме при перегляді художніх фільмів на правову тематику, вони отримують найбільше правової інформації, саме художні фільми найбільше впливають на усвідомлення необхідності дотримання норм права, виконання вимог законів.
Як свідчить практика, використання кіно з метою правового виховання засуджених досягає найбільшого ефекту у тих випадках, коли після перегляду фільма організується його обговорення. Але застосування цієї форми пов’язане з деякими труднощами. Вибір кінолент на правову тематику є досить обмеженим, у зв’язку з їх малочиселністю, нових філмів не існує, а використання старих є недоцільним, оскільки на сьогодні більшість з них не відповідає реаліям життя не відбуває змін, що відбулися в законодавстві.
Досить велику зацікавленість виявляють засуджені до занять з основа правових знань. Кожний третій засуджений на посиленому режимі (27,2%) відповів, що під час занять у них з’являється переконання у необхідності дотримання норм права. Заняття з основа правових знань, доцільно організовувати в групах, кількістю не більше 50 чол. і формуються з урахуванням віку засуджених, їх освіти, строку перебування у місцях позбавлення волі, виду злочину. Практика показала, що з метою підвищення ефективності формування правосвідомості засуджених підвищує ефективність організації занять по єдиній дворічній програмі. До проведення занять, по можливості, необхідно залучати представників суду, прокуратури, ОВС, юридичних консультацій.
В практиці ВТК посиленого режиму широкого розповсюдження набули лекції, доклади, бесіди на правові теми. Пояснюється це тим, що форма усної пропаганди дає можливість впливати на велику групу засуджених одночасно. Слухаючи лекції, доповіді, приймаючі участь у бесідах, засуджені не тільки ознайомлюються зі змістом законів, у них виховується переконання, з’являється звичка дотримуватися усіх правових вимог. Кожний восьмий засуджений на посиленому режимі (12,5%) відмітили, що найкращою формою отримання правової тінформації та формування перконання у необхідності дотримання норм права, є саме лекції, доклади, групові бесіди. Вдало підібрана, добре підготовлена і цікаво прочитана лекція чи доповідь дозволяють найкращим чином вплинути на правосвідомість засуджених. Тематику лекцій необхідно планувати з урахуванням особливостей контингенту засуджених.
Досить ефективною формою правового виховання є тематичні вечори. До виступів залучаються група осіб, яка має великий досвід правової пропаганди. Проведенню тематичних вечорів передує тривала та серйозна підготовка. У процесі підготовки до тематичного вечора доцільно рекомендувати засудженим вивчити відповідні статті Конституції України, юридичну літературу з проблеми, що обговорюватиметься Після підготовчих заходів складається план проведення вечора, визначаються його учасники, відбувається широке інформування з зазначенням.
7.4% засуджених на посиленому режимі, вважають, що найбільш переконливу інформацію вони отримують за допомогою диспутів та конференцій на правові теми. Для того, щоб підвищити їх ефективність, слід більш уважно подбирати питання для обговорення; необхідно звертати увагу на організаційно-методичний рівень проведення диспутів і конференцій. Після закінчення диспуту чи конференції необхідні кваліфіковані підсумки, для того, щоб засуджені зрозуміли значення правових норм, що обговорювались, і переконались у необхідності їх дотримання.
У правовому вихованні засуджених необхідно широко використовувати таку форму, як постійно діючі юридичні консультації. Необхідність організації юридичних консультацій підтверджується даними, які були отримані при виясненні питань: чи необхідна засудженим юридична консультація, якщо так, то що їх більш за все цікавить. Аналіз відповідей респондентів свідчить, що більш за все засуджених цікавили питання відносно вироків суду чи інших проблема кримінального законодавства (22,3%); з питанням працевлаштування, порядку прийому на роботу та іншим питанням трудового законодавства – 18,6%; з приводу режиму відбування покарання, УДЗ, інші питання виправно-трудового законодавства – 22%; проблеми прописки, збереження житлової площі та інші проблеми житлового законодавства – 7,4%; з питань сімейного законодавства – 7,4%; з питанням цивільного законодавства – 6,2%. Ці дані свідчать не тільки про необхідність організації юридичних консультацій діючого законодавства. Для проведення таких консультацій потрібно виділити спеціальні приміщення, які були б обладнені юридичною літературою і наглядними посібниками.
У правовому вихованні засуджених необхідно частіше всодити форму виховання, як відкриті судові процеси. В такому випадку адміністрація ВТК посиленого режиму повинна звертатися до суду з пропозицією проведення відкритих судових засідань з справам про злочини, що були скоєні засудженими під час відбування покарання, або по справам про УДЗ. При цьому число засуджених повинно бути, якомога більшим. Такі процеси справляють на засуджених великий виховний вплив.
Велике значення в правовому вихованні засуджених має наглядна агітація. Вона допомагає роз’яснити засудженим актуальні правові питання. Плакати, стенди, витражи з текстом законів повинні мати роз’яснюючий характер, адеж ефективність наглядної агітації забезпечується перш за все її змістом, актуальністю та майстерністю оформлення. Головним недоліком наглядної агітації є те, що вона має, в деякій мірі, відірваний характер, не прамо пов’язаний з життям і завданнями, що стоять перед ВТК. Мабуть цим у значній мірі пояснюється той факт, що лише 3,7% засуджених на посиленому режимі вважають кращою формою отримання правової інформації наглядну агітацю. Ефектавність форм правого виховання може бути значно вищою в комплексному застосуванні з системою методів психолого-педагогічного впливу.
Основним методом правового виховання засуджених у ВТК посиленого режиму є метод переконання. За його допомогою формується важлива структура особистості – його свідомість. Тільки у взаємозв’язку з переконанням будь який інший метод дає найбільший виховний ефект. Переконання повинно застосовуватись до засуджених у двох основних видах: переконання словом і переконання ділом. Відомий юрист А.Ф. Коні писав, що слово, сказане вчасно та вміло, здатне творити чудеса. Найкращій результат у правовому вихованні досягається, якщо метод переконання застосовується при поєднання з методом привчання (у вигляді доручень, вправ, аналізу вчинків і діяльності засудженого).
Неможливо підготувати засудженого до сприйняття і виконання соціальних норм без широкого застосування заохочення і примусу. При цьому перевага повинна даватися заохоченню: воно сприяє росту активності засудженого, зміцнює його волю до подальшого покращення своєї поведінки. Але невдале заохочення втрачає свій ефект, більш того, викликає незадоволення значної маси засуджених. Шкоду несе також і дуже часте застосування заохочення.
Виховання засуджених за допомогою примусу, у тому числі і покарання, має на меті вплив не тільки на конкретного порушника, але і на оточуючих, і, в першу чергу, на нестійких засуджених, здатних на правопорушення. Для таких засуджених важливе не тільки впевненість у невідворотності покарання, але й сприйняття його адекватності.
При проведенні заходів психолого-педагогічного впливу на засуджених неохіжно пам’ятати, що розрахування на їхню соціальноадекватну поведінку можливо лише сформувавши у них відповідні структурні компоненти свідомості, розуміння і бажання дотримуватися правових і моральних норм співжиття у суспільстві.