____________________________________________

Логвиненко О.І. – м. Київ
Тимощук О.В. – м. Сімферополь

У сучасних наукових працях поряд з терміном «деформація» використовуються тотожні йому визначення у розумінні зміни форми, як-то «деградація» — занепад, зниження будь-якої властивості; «девіантність» — відхилення від належного направлення. Відтак вже саме смислове навантаження словосполучення «професійна деформація» передбачає анормальність, навіть надзвичайність такого явища. У цьому сенсі виникає доречність зазначити й можливість застосування подібних характеристик до суїцидальних проявів у працівників ОВС. Тобто визначення «деформація» і «суїцид» мають взаємозв’язок вже на лексичному рівні. З огляду на те, що в реальному житті неодноразово виникають суїцидальні випадки серед працівників ОВС, які зазнали впливу професійної деформації, ми маємо підстави розглядати це питання не лише в теоретичній, а й в практичній площині.
Найчастіше головним аргументом, який спонукає внаслідок професійної деформації працівника ОВС до суїциду, стає розуміння вагомості відповідальності (юридичної, моральної, інколи дисциплінарної) за здійснений вчинок. При цьому слід зважати на те, що самогубець не завжди вважає винним лише себе, а здебільшого перекладає відповідальність за свою смерть на об’єктивні обставини або посадову недбалість керівництва. Таким чином, здійснення організаційних та виховних заходів з урахуванням детермінантів професійної деформації працівників ОВС має усунути й певний ґрунт для суїцидальних проявів.
Деформація працівників органів внутрішніх справ відбувається під впливом багатьох чинників. Для подальшої роботи щодо її попередження необхідно, враховуючи специфіку діяльності працівників органів внутрішніх справ, визначити і охарактеризувати причини і виникнення цього явища, тобто обумовлюючі детермінанти. За визначенням М.С. Медведєва: «Детермінанта-причина — це те, що в сукупності з певними обставинами обумовлює, безпосередньо викликає професійну деформацію як наслідок».
Це питання вже розглядалось вченими: А.В. Дулов вважає, що найзагальнішою причиною професійної деформації виступає недостатній розвиток морально-політичних якостей, неусвідомлення важливості і відповідальності соціальної ролі працівника органів внутрішніх справ у сучасному суспільстві, що надалі вченими використовувалось як підґрунтя для розгорненіших класифікацій. С.П. Безносов пропонує детермінанти поділяти на два рівні: макро — соціальні умови і мікро — індивідуальні якості прцівника.
Згідно з розподілом детермінант, запропонованим О.О. Молчановим, їх розподіляють на зовнішні, пов’язані із закритістю, ігноруванням громадської думки про ефективність діяльності ОВС, замовчуванням правопорушень, вчинених співробітниками, та внутрішні, що обумовлюються надмірною бюрократизацією діяльності, неефективною системою контролю.
Проте найобґрунтованіше класифікували детермінанти професійної деформації В.В. Куліченко та В.П. Столбовий, а також В.С. Медведєв. В.В. Куліченко та В.П. Столбовий, розмежовуючи на зовнішні і внутрішні, класифікують причини як об’єктивні та суб’єктивні, що щільно взаємопов’язані і мають властивість переходити одна в одну. Слід погодитись з висновками цих авторів, що до об’єктивних причин відносяться особливості професійної діяльності — негативні наслідки конфліктних й екстремальних ситуацій, психологічні й фізичні перевантаження, дефіцит часу; постійні контакти із злочинним середовищем, яке негативно і розтлінно відбивається на самих працівниках; недоліки в організації й управлінні діяльністю підрозділів ОВС, недосконала система звітності, незадовільна взаємодія служб, негативний вплив співробітників, які припускаються до зловживань владними повноваженнями, формалізму і байдужості до людей, недбалому ставленні до виконання службових обов’язків; відсутність систематичного контролю керівництва; неналежне оперативно-технічне обладнання підрозділів; несприятливі побутові умови працівників, хиби при відборі та розстановці кадрів, прорахунки у виховній роботі.
Суб’єктивними причинами професійної деформації В.В. Куліченко та В.П. Столбовий вважають: низький службово-професійний рівень працівників і небажання вдосконалювати професійні якості; недостатню психологічну підготовленість, розгубленість через відсутність навичок і вмінь контролювати власну поведінку, внаслідок чого виникає бажання будь-яким способом зняти психологічне навантаження (зловживання алкоголем), несприятливий морально-психологічний клімат; відсутність спільності інтересів працівника і всього підрозділу, невміння відмежувати інтереси справи від інтересів кар’єри, позиція власної винятковості; недостатня розвиненість морально-ділових і вольових якостей працівників; невміння раціонально організувати робочий час, знімати стрес, абстрагуватися від негативних емоцій у позаслужбових стосунках, у родині.
Крім зазначених, дослідники виокремлюють групу факторів, вплив яких комплексно спричиняє появу професійної деформації, і класифікують їх на юридичні, економічні, організаційно-технічні, інтелектуальні, соціально-психологічні.
Таким чином, аналіз сучасних теоретичних напрацювань у визначенні детермінантів професійної деформації працівників ОВС дозволяє дійти висновку, що наукові надбання у цьому питанні на сьогодні є досить строкатими. Тому виникає певна нагальність у встановленні єдиних підходів до класифікації причин професійної деформації працівників ОВС. Це дозволить детальніше розрізняти насамперед об’єктивний і суб’єктивний аспекти професійної деформації. А відтак — встановлювати конкретну міру відповідальності за її прояви, як керівної особи, так безпосередньо і порушника. Це, на наш погляд, сприятиме зниженню рівня суїциду серед працівників ОВС.